Органічне сільське господарство проти традиційного: в чому переваги?

Органічна продукція для споживачів – це щось на зразок лакмусового папірця: вони готові заплатити на 30-40% більше, якщо з полиці до них посміхнеться омріяний товар з маркуванням «органік». 

Органічними або екологічно чистими вважаються продукти, виготовлені та сертифіковані з дотриманням відповідних стандартів та після перевірок. При чому перевірки проводяться на всіх стадіях виробництва. До прикладу, якщо фермер виробляє органічне зерно, то перевірку та сертифікацію проходитимуть зразки посіву, грунт, добрива, вода, яку використовують для зрошення, а в деяких випадках – навіть сусідні посіви. 


Окрім того, тварини, що вирощуються на органічній фермі, мають жити у гуманних умовах. Наприклад, телят не можна відлучати від корів ще три місяці після народження.

Маркування органічної продукції за стандартами Євросоюзу

Найбільш знані бренди органічної продукції  в Україні (за даними Союзу виробників сертифікованої органічної продукції «Органічна Україна»): «Етнопродукт»,  «Жменька»,  «Екород», «НатурБутик»,  «ВелсОрганик»,  «Царский Садовник»,  «Карпатский чай»,  «Галс»,  «Яблонская».

Всього, за даними Федерації органічного руху України, у 2012 році зареєстровано 164 господарства, що отримали відповідні сертифікати. А площа угідь, що задіяні в органічному виробництві, складає 273 тис. га. Це  складає близько 0,7% від загальної площі, відведеної під сільське господарство. При цьому Україна займає перше місце в східноєвропейському регіоні щодо сертифікованої площі органічної ріллі. Для порівняння, площа сільгосп. угідь  найбільшого за цим критерієм агрохолдингу Ukrlandfarming становить близько 537 тис. га.

 На табличці нижче наведена тенденція росту площі угідь. За 10 років, з 2002 по 2012, кількість угідь збільшилась на 65%.

Кількість угідь, відведених під органічне вир-во, 2002-2012 рр.

Ціни на органічну продукцію, зазвичай, вищі на 30-40%. Та й продавати такі товари легше, адже нема кращої реклами, ніж корисна, екологічно чиста їжа.

Але чому ж тоді органічне виробництво займає менше однієї десятої від усього сільськогосподарського комплексу? Чому великі агрохолдинги не мають сильного бажання переходити на більш гуманний та сучасний тип виробництва?

На це є кілька причин.

Насамперед, органічна ферма має перевірятись щонайменше раз у рік. Тобто щороку фермер має сплатити за послуги компанії, яка робить тести та видає сертифікат. А якщо інспектор, що здійснює сертифікацію – з іноземної компанії, то необхідно покрити його витрати на переліт та проживання в Україні.  Як правило, однієї перевірки у рік недостатньо, тому їх роблять двічі на рік. Ціна перевірок буде, як ми розуміємо, закладатись в собівартість виробленого продукту.

В нашій країні єдиний орган сертифікації органічних продуктів, що внесений до реєстру відповідних органів Європейського Союзу – компанія «Органік Стандарт». Окрім нього, на території держави діють близько 10 міжнародних компаній.

Найбільш вагомим фактором є рівень продуктивності та врожайності. Враховуючи те, що для органічного господарства є табу на будь-які пестициди, ГМО, хімічні добрива та інші недоброякісні методи збільшення врожайності чи надоїв, органічні господарства значно поступаються традиційним. До прикладу,  звичайні українські фермерські господарства можуть давати надоїв з корів до 6-9 тонн на рік, а за даними  компанії «ЭтноПродукт», їхні корови приносять молока лише 3 тонни на рік.

Рівень витрат на 1т звичайного молока – близько 1500 грн. Якщо додати сюди витрати на якісне харчування тварин, на кваліфікований персонал, на інспекцію та сертифікацію на усіх стадіях виробництва та решту додаткових зусиль, сума вийде значно вищою.

Окремо варто сказати й про таке явище в органічному виробництві, як перехідний період. Він триває 2-3 роки, й означає, що протягом цього періоду виробник ще не отримує статусу органічного господарства, але має вже запроваджувати всі дорого вартісні процедури.

Минулого року уряд нарешті запровадив Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», в якому прописані критерії та правила гри. Але попри це, органічне фермерство в Україні поки що залишається менш прибутковим, ніж традиційне.

Хоча з виходом на європейські ринки, які більш прихильні до органіки, для українських виробників ця галузь стане більш привабливою.

Христя Гейко, для Могилянської Школи Журналістики